|
|
|
УкрНкаСПб -
Творчість: Лунає ПОЕЗІЯ, НА РІЗИХ МОВАХ | |
|
Обкладинка виданого збірника для дітей
Якщо ви ще не зовсім втомилися від березневих свят і дружніх зустрічей, то не поспішайте відмовлятися, коли вас запрошують на Всесвітній Курултай (конгрес) башкирів. Для більшості жителів Північної столиці і Ленінградської області навіть саме слово курултай навряд чи стане зрозумілим, якщо на цьому святі хоча б раз у житті не побувати самим. А така можливість є у тих, хто прийде 13 березня до 15-ї години на вулицю Мохова, 15, до Будинку національностей. Так, серед інших важливих Будинків, не так давно в Санкт-Петербурзі став збирати благородних людей і такий великий Дім. Тут постійно проводяться цікаві зустрічі, культурні програми, присвячені традиціям народів, що населяють наше місто. І хоча в основному документі, який посвідчує особу громадянина Росії, зникла така дуже важлива графа, як національність, багато жителів Петербурга втрачати пам'ять про свою історичну батьківщину, своє національне коріння не хочуть. І добре - саме відчуття себе в потоці часу, в потоці життя свого народу дає нам в самі критичні хвилини життя сили, натхнення для боротьби за все краще, та інколи й просто - за те, щоб гідно прожити наступий новий день.
Творча зустріч з А. Т. Біккуловой
Нещодавно з творчим візитом побувала в КЦСОН Василеостровського району із запрошенням відвідати Будинок національностей голова Башкирської національно-культурної автономії Алміра Талхаевна Біккулова. Вона розповідала про свою творчу та громадську діяльность, покликавши всіх бажаючих взяти участь у курултаї. Звичайно, з курінням це свято нічого спільного не має. Це просто - велике свято, збори шанованих людей, які мають бажання висловити своє добру прихильність до башкирському народу. Правда, жителям Ленінградської області в останні десятиліття більше стало відоме інше свято башкирського народу, яке традиційно проводиться влітку, в селищі Кузьмолово Всеволозькому району, - сабантуй. Він теж збирає багато учасників, в основному, з числа башкирів, яких в цілому за даними перепису проживає в Санкт-Петербурзі та Ленінградській області не так вже й багато - дві з половиною тисячі.
Більша частина петербурзьких башкирів - військовослужбовці та члени їх сімей. Хоча є і вихідці з робочого стану. Як відомо, на Урал під час війни з Ленінграда було евакуйовано багато заводів, І після закінчення війни, шкіл фабрично-заводської молоді, так званих ФЗУ, деякі робітники переїхали в ті ще добре пам'ятні багатьом роки слідом за своїми виробництвами в Ленінград. Частина ж вихідців з Башкирії прибула до Північної столиці для здобуття вищої освіти. До числа їх і належить Алміра Талхаевна Біккулова, про нинішній вік якої краще не згадувати, а просто сказати, чим вона займається зараз. І тоді стане зрозуміло, що наука, література здатні робити справжні дива - зберігати людям і молодість, і сили, і здоров'я.
Перш за все, в колах петербурзьких літераторів, вже втратили рахунок різних Союзів письменників, той Союз письменників, який очолює Алміра Талхаевна, добре відомий, - і звучить він переконливо - «Багатонаціональний Санкт-Петербург». Мене, як і багатьох українських авторів, що пишуть і російською, і українською мовою, своєю теплою атмосферою привернув саме цей Союз письменників. Його, до речі, Алміра Талхаевна успішно очолює ось вже більше п'ятнадцяти років. І що дивно серед таких спільнот дуже складних та дуже сконцентрованих на своїй творчості людей, - жодного разу ні в кого не виникало бажання переобрати голову. Є і ще важливий секрет такої дивної спільності і одностайності серед друкарської братії - Алміра Талхаевна не вимагає грошових внесків за «членство» в Союзі. Тоді як в інших Союзах письменників ці внески бувають досить значними для людей бідних або просто літніх людей. Внеском до Спілки письменників «Багатонаціональний Санкт-Петербург» є, перш за все, гарні літературні твори, спільні збірники, які зазвичай довіряють складати і редагувати добре зарекомендував себе не тільки в поетичному, але і в редакторському амплуа професору словесності Віталію Миколайовичу Летушеву. Самою ж Алмірою Талхаевною видано 30 книг - половина з науки, якої вона захоплено займається багато років, іншу половину складають літературні збірники. До них вона теж залучає своїх колег по літературному цеху, незалежно від того, якими мовами вони пишуть.
Жартома між собою члени Союзу письменників «Багатонаціональний Санкт-Петербург» називають свого голову бабусею. Втім, за віком вона, звичайно, бабусею і є. Але в цьому почесному найменуванні є ще й спогади про няню Пушкіна, про добре, домашнє відношення до творчості дітей, яке багато хто пам'ятає з юних років, але яке потім частіше за все так і не зустрічаєть в колах пітерської письменницької еліти. Або тих, хто уявляє про себе, як про еліту, далеко не будучи навіть просто добре освіченою, культурною людиною.
Ймовірно, до шанобливого відношення до літературної творчості, як і до творчості взагалі, привчили Алміра Талхаевну Біккулову саме наукові заняття. Ці її праці відзначені навіть урядовими нагородами, орденами, у тому числі орденом Салават Юлаєв першого ступеня, чим А.Т. Біккулова особливо пишається. Доктор хімічних наук, професор, член президії Російської академії природничих наук, вона особливо відома в наукових колах своїми унікальними роботами в області біоелементології. Ці дослідження проливають світло на багато таємничі процеси, що йдуть у різних живих організмах, включаючи і організм людини. Вони дозволяють розкривати деякі закономірності для, здавалося б, дуже різних і майже не взаємодіючих один з одним біосистем. Ці наукові дослідження особливо важливі для медицини, сільськогосподарських наук, та й для багатьох інших видів творчої діяльності. Не так давно видавництво «Наука» випустило у світ підручник Алміра Талхаевни Біккуловой з такою ж назвою - «Біоелементологія», де в доступній формі розповідається, як 80 елементів періодичної системи можуть видозмінювати, поліпшувати життєдіяльність найрізноманітніших організмів. У Москві не так давно був навіть створений Центр медичної біоелементологіі, відкрили наукову кафедру в державному Оренбурзькому університеті.
Алміра Талхаевна зворушливо пояснює, що Башкирська автономія, яку очолює більше п'ятнадцяти років, - самостійна. Вона не входить у більш численну татарську, хоча татари дуже активні і їх в Санкт-Петербурзі значно більше. Башкирська національність налічує більше 100 тисяч років, місцем поселення башкирів здавна був Урал. А татари селилися поблизу Манчжурії. З історії відомо також, що у війська Чингіз-Хана башкири не входили, вони не прагнули завойовувати Північ, а от війська татар були його правою рукою.
Виступ на відкритті виставки фотохудожника В.в.Маншеньюана
Усміхаючись, я згадувала, що в Петербурзі більш за все був відомий, мабуть, башкирський мед, а не історія Башкирії. Або вже тим більше - не рубайі, до перекладу яких Алміра Талхаевна невпинно приваблювала і приваблює всіх, хто вміє складати вірші. Східні традиції в поезії стали помітно впливати і на творчість деяких петербурзьких поетів. У тому числі і тих, кого добре знають в Українській національно-культурної автономії. Цікаво, що історія кобзарів, мандрівних поетів і музикантів, в чомусь нагадує і ті традиції виконання віршів під акомпанемент струнного музичного інструменту - рубаба - в Башкирії. Що стосується афористичності, філософської глибини і соціальної загостреності поезії, то в творчості деяких сьогоднішніх авторів вони продовжують звучати цілком голосно. Рідше - можна почути виконання авторських пісенних віршів під гарний акомпанемент. Взагалі, природа поезії наближається до вищих божественних енергій. Невипадково великий російський поет - Василь Андрійович Жуковський, розмірковуючи про це, дав таке коротке і ємне філософське формулювання: «Поезія є Бог у святих мріях землі». А поезія, покладена на музику, авторська пісня, мабуть, є і короткий шлях пізнання премудрості Божої, і дорога від людини - до людини. Тому не так давно створений нами ансамбль авторської пісні «Слов'янка» із задоволенням прийняв запрошення на поки що для нас дуже загадковий курултай. Адже поезія, музика - про дружбу, про любов - має звучати на всіх мовах. Так само думають і учасники танцювально-музичного колективу з Виборзького будинку культури «Фантазія». Вони теж вирішили висловити свою повагу учасникам конгресу башкирського народу невеликим танцювальним виступом.
Після привітань творчих колективів учасники курултаю в Петербурзі мають можливість стати делегатами на Всесвітній конгрес башкирів, який наприкінці березня буде проводитися в Уфі. І все ж приємно чути від Алміра Талхаевни, що другим своїм будинком вона вважає Василівський острів, де в студентські роки навчалася на хімічному факультеті ЛДУ, у будинку на розі восьмої лінії і Середнього проспекту. Де потім жила на вулиці імені Т.Г. Шевченка в аспiрантському гуртожитку. А в більш пізні роки не раз гуляла по мальовничих вуличках Василівського острова, який надихав і, будемо сподіватися, надихне знову - на гарні рядки віршів, на наукові пошуки і відкриття. Зі святом, дорогі башкири, з наступившою навесною, вічна наша Бабуся петербурзьких письменників, шановна Алміра Талхаевна!
Виступає танцювально-музичний колектив Фантазія
І знову лунають вірші й пісні на різних мовах і в Будинку національностей, і на очищуваного поступово від набридлого снігу вулицях нашого дійсно дуже різноманітного, багатонаціонального міста. Вдумайтеся, - слава Богу, що інший колір шкіри чи мало зрозуміла мова не є для більшості з петербуржців перешкодою в бажанні доброго сусідства та утвердження цінностей цієї культури - не тільки в науці чи мистецтві, але й у відносинах один з одним. І нехай цей, часом важко дається мирний настрій є головним тоном весни, так зворушливо і напруженого очікуваного усіма нами свята - Дня Перемоги. Згадайте - адже в роки війни минулого люди долали злісного ворога не стільки зброєю, технікою, скільки силою щирої дружби, розуміння вищих цінностей життя. Добре б, щоб і ми ніколи не забували про цей історичний урок в сьогоднішній суєті і свого роду війні - економічної. Але вже, звичайно, не з малими народами і не з братніми слов'янськими державами.
* * *
Олена Володимирівна Захарченко,
член Спілки письменників «Багатонаціональний Санкт-Петербург»
член-кореспондент Петровської академії наук і мистецтв.
|
 |
|
Технології
