|
|
|
УкрНкаСПб -
Творчість: Геннадій Подоляко - різьбяр по велінню душі | |
|
Генадій Подоляко
Різьблені ікони, виконані Геннадієм Подоляко, не сплутаєш ні з якими іншими, настільки вони незвичайні і виразні. Незважаючи на те, що автор цих робіт не має спеціальної освіти, природний смак і якась майже дитяча, наївно чиста спрага створювати красу, причому красу духовну, молитовну, змушує подумати про те, що перед нами - справжній народний майстер, самородок.
У найдавніші часи дерево було таким улюбленим і звичним матеріалом, що з нього виготовляли і зводили майже все - кріпосні і палацові споруди, житла. З нього робили багато звичайних предметів: меблі, знаряддя праці, посуд, транспортні засоби, дитячі іграшки. Не могли обходитися селяни і без дерев'яних кадок, діжок для тіста, кухлик, чашок, ложок, хлібниць і багато чого іншого.
Сьогодні більшість зразків цих виробів найчастіше можна побачити в музейних експозиціях або солідних товстих альбомах по стародавньому російському мистецтву. Старовинні різьблені ікони там можна побачити також, хоча вони зустрічаються досить рідко. В основному, різьблені ікони характерні для російської Півночі - у Архангельської, Вологодської областях, в Карелії. Є цікаві приклади різьблених ікон і на Уралі. Причому, використовувалося для їх виготовлення не тільки дерево, але і м'які породи каменів. Найімовірніше, стародавнє іконописне, можна сказати по аналогії, іконорізне мистецтво виникло у козаків, яким часто доводилося переносити тяготи похідного життя. Якщо велику ікону, написану водними фарбами, можна було легко ненавмисно пошкодити в поході або в битві, то маленькі різьблені іконки зберігалися добре навіть у поході, на полі бою. А деякі можна було прикріплювати прямо на груди, під одяг - тоді і в духовному, і в прямому сенсі слова образ святого, Господа або Матері Божої оберігав козака в битві з недругами Вітчизни. Не випадково географія розповсюдження мистецтва різьблених ікон проглядається саме в місцях існування козацьких поселень, станиць.
Звичайно, деяким сучасним глядачам може здатися дивним - за наявності безлічі поліграфічно красиво, яскраво виконаних паперових барвистих ікон, при все більш активному оволодінні художниками технікою традиційноного іконопису Геннадій Подоляко став створювати цілу галерею образів угодників Божих.
Різьблена ікона св. Миколи Чудотворця. Робота Г.А.Подоляко
Він ніколи й не планував у своєму житті такого серйозного заняття - виготовлення різьблених ікон. Швидше за все, з ним сталося саме диво Боже. А почалося воно зовні дуже просто - Геннадій став займатися як паломник і никами в ставропігійному Валаамскому монастирі, краса якого і молитовний строгий уклад монастирського буття приваблює багатьох художньо обдарованих людей. І ось, за його розповідями, після роботи в Предтеченської скиту наче хтось став вселяти йому - різати з залишків від будівництва келій дощок ікони. Геннадій попросив благословення у ієромонаха, порадою якого довіряв, бачачи і його творче горіння в монастирському укладенні, а потім так захопився, що до цих пір продовжує створювати образи святих. Душа просить.
Cвята Ксенія Петербургська. Робота Г.А.Подоляко
Його ікони ніяк не назвеш списками, це саме оригінальні роботи, які створені, звичайно, з образів вже затверджених в церковній іконографії. Однак незвичайні лики створених ним святих, ніби запрошують нас подумати - а якими ж людьми були угодники Божі? Здається, що він, з іконописних канонів буквально дістає той обсяг і ту правду, до якої не досягала що стали вже звичними, а тому майже не відчувається нами як художні образи лики які жили до нас людей, що прославилися християнськими подвигами віри і особливим благочестям.
Звичайно, хотілося б, щоб його праця знайшла застосування в споруджуваних храмах, монастирях, але і зараз можна радіти його мистецтву, молитися перед створеними ним образами, якщо вони викликають таке бажання. А молитися, звичайно, можна на будь-якому місці - і в дома, і в храмі, і на православній виставці.
Ікона Божої Матері. Работа Г.А.Подоляко
- У не відремонтованому храмі на Валаамі стояв такий чудовий іконостас, - розповідає Геннадій, - що я просто не міг не захопитися циєю творчістю. Було це років дванадцять тому.
Сьогодні у нього вже виконано близько ста ікон, які він, в основному, дарує друзям. Про серйозні замовлення доводиться більше поки мріяти, але в храм на честь святої Трійці, що відроджується неподалік від його дачі, у Волховському районі Ленінградської області, він зробив на прохання настоятеля чудовий різьблений кіот, аналой. Разом з іншими членами творчої групи «Очаг» Геннадій Подоляко ось вже п'ять років бере участь в цілком солідних виставках. І незмінно отримує вдячні відгуки своїх глядачів, доброзичливі поради професійних майстрів-скульпторів, високі оцінки мистецтвознавців.
Хочеться побажати йому успіхів у творчості і в особистому художньому житті. Адже художник не тільки створює щось сам. Виставки, зустрічі з глядачами допомагають рости, дізнаватися справжню оцінку своєї праці, хоча, звичайно, кажучи словами Олександра Сергійовича Пушкіна, «ти сам - свій вищий суд». І в цьому сенсі Геннадій Подоляко постійно вимогливо, суворо ставиться до своєї творчості. Нехай же різці Геннадія, які він упевнено взяв після надихнення його на Валаамі Предтеченської скиту і до цих пір не випускає зі своїх рук, завжди будуть гострі, відточені, а серце сповнене гарячою любов'ю. - До всього святого, доброму, справді прекрасного, що є і в цьому, земному, і в тому світі, висоти якого душі благочестивих, віруючих людей досягають уже після закінчення земних мандрів і праць.
Різьблений хрест. Робота Г.А.Подоляко
Бережи тебе Господь, дорогий наш колега і друг! Допомоги тобі Божої і людської - у всіх твоїх добрих християнських справах і працях, творчих звершень!
* * *
Олена Володимирівна Захарченко,
керівник творчої групи «Очаг»,
член Спілки художників Росії і Міжнародної асоціації мистецтвознавців.
|
 |
|
Технології
