|
|
|
УКРНКА СПб -
Заходи: Oтчетно-виборна конференція ГОО УКРНКА СПб - Голосуємо - за таланти | |
|
Цікаве явище в суспільному житті Північної столиці становлять собою національно-культурні об'єднання. Між іншим, загальна кількість їх по Санкт-Петербургу не така вже й маленька - це більше 14 національно-культурних автономій і понад 200 земляцтв. Більшість з них проводить свої заходи і в Будинку національних культур на Моховій, 15. Але не тільки. Є й інші будинки, виставкові зали, бібліотеки, які притягують, немов магнітом. Вони життєво необхідні для людей, чия психологія, самосвідомість зберігають цілющі сили кореневої, народної культури, звичаїв, традицій. Тепер серед таких адрес - і бібліотека національних літератур на вулиці Гороховій, 41. Порівняно недавно тут відбулася презентація унікальної книги - «Багатонаціональний Санкт-Петербург: карта-путівник». Автором ідеї створення такої книги-путівника став директор Міжрайонної централізованої бібліотечної системи ім. М. Ю. Лермонтова С. С. Серейчік. Науковий редактор і практично автор-упорядник - доктор історичних наук, професор Тамара Михайлівна Смирнова. У виданні книги взяв участь і Комітет з культури уряду Санкт-Петербурга, на урочистій презентації книги був присутній і особисто представник цього Комітету - Олександр Володимирович Платунов. Виступали з вітальним словом і представники деяких діаспор, в тому числі - і Української національно-культурної автономії, найчисленнішою в Санкт-Петербурзі.
О.В.Захарченко. Сузірря
У ці ж дні, що стали традиційними для граду святого Петра, іменовані Днями толерантності, у бібліотеці національних літератур на Гороховій, 41, проводилася і виставка художніх творів, і вистава за мотивами Н.В. Гоголя «Черевички», і експозиція чудово виданих книжок на національних мовах. На жаль, автори першого випуску карти - путівника «Багатонаціональний Санкт-Петербург» виділили для Українського товариства ім. Т. Г. Шевченка всього дві сторінки. Цікаво, що воно було засноване ще в 1898 році і розташовувалося порівняно недалеко від місця презентації унікальної сучасної книги-путівника, а саме на тій же вулиці Гороховій, в будинку 18. Серед засновників і членів суспільства були видатні діячі української і російської культури. Такі, як М. Микешин, А. Яворницький, Д. Менделєєв, М. Реріх, О. Маркевич, В. Короленко, І. Рєпін. Ініціатива створення товариства належала Михайлу Мікешину, Данилові Мордовцю та Андрію Маркевичу. Це були відомі діячі російської культури, щирі шанувальники літературного та художнього таланту великого Кобзаря - Тараса Григоровича Шевченка. Всі троє добре знали його особисто, їх пов'язувала серцева дружба.
Цікаво, що знамениті вірші, які стали улюбленою не тільки українським народом піснею "Реве та стогне Дніпр широкий" Тарас Шевченко написав, дивлячись не на Дніпро, а на Неву, саме в Санкт-Петербурзі, де довгі роки він жив і творив, задовольняючись тільки скромною майстернею, не маючи власного житла. І все ж талант володіє дивовижною здатністю - продовжуючи життя обдарованих особливою благодаттю людей на століття, він удочеряє, усиновляє не одне покоління людей, які годуються цим духовним даром. Так що й сьогоднішні українці, об'єднані в складі Української національно-культурної автономії, щиро вважають себе нащадками Тараса Шевченка, поета і художника, надзвичайно багатодітного духовно. Звичайно, не тільки Тараса Шевченка згадували, співали пісні на його вірші українці, що зібралися після успішно проведеної конференції.
Одноголосно проголосувавши за Василя Юрійовича Тегзу, вибравши новий склад правління УНКА, в майже професійному виконанні звучала також пісня Степана Руданського "Повій, вітре, на Вкраїну". А Василь Юрійович отримував вітальні дзвінки з Києва, де теж, як з'ясувалося, переживали про долю української діаспори в Санкт-Петербурзі.
У доповіді В. Ю. Тегза, яку він прочитав на звітно-виборній конференції, у залі Будинку національностей, де були присутні 74 члени української автономії, прозвучали й тривожні ноти. Справа в тому, що порівняно недавно в Москві рішенням Апеляційного суду була закрита Українська національно-культурна автономія. Їй було поставлено в провину як громадській організації порушення політичних, фінансово-господарських норм, прописаних в діючому законодавстві Росії щодо громадських об'єднань. І зараз міжнародною громадськістю серйозно розглядається питання про те, щоб проведення Міжнародного конгресу українців у прийдешньому році готувати саме в Санкт-Петербурзі. Адже саме в цьому місті і в минулі століття, і нині живуть, творять, успішно реалізують себе багато представників культури, мистецтва. Цікаво при цьому відзначити, що фінансові кошти УНКА, як повідомив на звітно-виборній конференції голова ревізійної комісії скульптор Володимир Андрійович Козлюк, формувалися, в основному, за рахунок добровільних внесків і склали сміховинно малу суму - 7500 карбованців. Після розрахунку з банком, який зняв за обслуговування 6200 карбованців, в наявності залишилося 1200.
Так що всі заходи, в тому числі випуск унікальних журналів - «Українці та Петербург», «Кобзар», «Нова основа» - активісти діаспори здійснюють за власний рахунок і за допомогою добровільних благодійників.
Як зазначив поет Микола Васильович Жигло, який тривалий час очолював Українську автономію в минулі роки, такий дружній, добре організованої конференції в діаспорі ще не було. І сьогодні УНКА стала цілком серйозною, поважною організацією, до складу правління якої увійшли 11 порядних і, безсумнівно, талановитих людей. Сам Микола Васильович Жигло теж став частиною історії українців, що живуть в Петербурзі. І не тільки тим, що на Васильєвському острові в Будинку культури імені С. М. Кірова збиралося під його головуванням наше земляцтво, а ще й тим, що він проявив себе як талановитий ландшафтний архітектор і поет, на вірші якого написано чимало пісень.
Доповідь на конференції робить голова УНКА В.Ю.Тегза
Після виборів можна і поспівати любимі пісні
Художник Анатолій Дручило і поет Борис Бойченко
Весна 2009р. Разом з Генеральним консулом України в Санкт-Петербурзі Н.В.Прокопович
Зустріч з Дмитром Павличко в Генеральному консульстві України в Санкт-Петербурзі
Дмитро Павличко
Поет Борис Борисович Бойченко
Так, саме за ступенем обдарованості, за ступенем відкритості всього доброго, вибрали петербурзькі українці своїх керівників. Серед них - поети, художники, співаки, вчені, музиканти. Увійшла до складу правління Наталія Пахолкова, керівник хору "Мрія", а також талановитий організатор представницьких міжнародних музичних фестивалів. Варто сказати і те, що очолює Міжнародний конгрес українців відомий поет, громадський діяч Дмитро Павличко. Не так давно він відвідав Санкт-Петербург, прибувши у супроводі невеликої групи помічників з Києва на мікроавтобусі. В Українському консульстві відбулася урочиста зустріч із високим гостем, на якій він дав батьківські настанови та побажання більшої активності всім членам УНКА, а також подарував невелику книжку віршів - "За межу тісячоліть". Написані октавами, тобто вісьмома рядками вірші чудового поета немов закликають нас до яскравого, мудрого, натхненною життя. Тому що, скільки б не тривало воно, все одно для кожної творчої людини воно незрівнянно мале, і протягом відпущених Богом років вдається зробити тільки незначну частину того, що хотілосяб.
Бажаючи один одному і всій громаді успіхів, члени нового складу Ради висловили надію, що за допомогою свого голови, професійного медика, полковника Василя Юрійовича Тегзи їм вдасться зберігати і множити творчі, фізичні сили довгі роки, щиро піклуючись один про одного, являючи собою велику національну сім'ю, де здатні і підтримати і надихнути, і пожурити, якщо треба, але не залишатися байдужими до долі близьких людей.
* * *
Олена Захарченко,
член правління УНКА. |
 |
|
Технології
